Щороку у третю неділю травня Україна вшановує пам’ять сотень тисяч українців – жертв політичних репресій комуністичного режиму. Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання, табори, примусово побували в психіатричних закладах. Віддаючи данину пошани бездушно знищеним, замордованим українцям, студенти 221 групи Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» ОПП «Документознавство та інформаційна діяльність» 17 травня 2023 року провели годину-реквієм «Дзвін пам’яті».
Модератор заходу студентка Ніна Дашевська, повідомила, що виявити усі місця поховань жертв політичних репресій на території України вкрай важко, як правило, слідів «власної роботи» працівники НКВС/КДБ не залишали. Спікери Владислава Пасічник, Ольга Капленко, Дар’я Дівісенко, Владислав Бортник, Дарина Ситюк, Вікторія Волинець, Богдан Наулко, Марія Гулівець, Іван Михайленко у своїх виступах акцентували на приховуванні та перекручуванні правди в радянські часи, історії виявлення поховань, проведенню перших розкопок, створенню музеїв та меморіалів уже за незалежності України у таких місцях: Биківня, Рутченкове поле, Католицьке кладовище (Умань), тюрма на Лонцького (Львів), П’ятихатки. Вражаючими були висновки кожного спікера про те, що зараз ці місця поховань не лише про минуле, а й про теперішнє – методи, підходи росіян до знищення українців принципово не змінилися з ХХ століття і сьогодні росія застосовує ті самі криваві сталінські практики на окупованих українських територіях. Студенти переконані, що найголовніше, щоби сучасні кати були притягнуті до відповідальності і засуджені як воєнні злочинці.
Могили українців – жертв кривавого компартійного режиму з хрестами і без хрестів розкидані не лише по Україні, а й просторами колишнього СРСР. Студенти згадали цвіт української мистецької, наукової інтелігенції, який розстріляли восени 1937 року в урочищі Сандармох.
Учасники години-реквієму напередодні Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу не оминули своєю пошаною і депортованих зі своєї землі у 1944 році кримських татар. Це ще один із найстрашніших прикладів злочинів радянської влади, вчинених нею вже до цілого народу. Анексувавши у 2014 році Крим, росія відновила переслідування корінного населення півострова. Студенти висловили побажання, щоби усі кримські татари, які змушені були покинути свої домівки, рятуючись від російського терору, якнайшвидше повернулися у звільнений український Крим.
Під скорботний церковний дзвін присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх закатованих жертв політичних репресій, людей, які були не потрібними для радянської системи. Завідувач кафедри історії та документознавства Тюрменко Ірина Іванівна, викладачі, здобувачі вищої освіти наостанок обмінялися думками, відчуттями від спільно пережитих емоцій, які викликала година-реквієм.
Наше покоління також долає важке випробування – збройну агресію росії. Ми впевнені у нашій перемозі, тому що чітко усвідомлюємо за що боремося. Ворогу ніколи не зрозуміти причин нашої сміливості, нашого єднання, нашого прагнення свободи, свободи, як політичної, так і особистої. Кожний громадянин усвідомлює, що тільки незалежна демократична держава гарантує нам неповернення до системи політичних репресій.
Україна була, є і буде!
