12 березня 2024 року на кафедрі історії та документознавства ФЛСК у рамках засідання наукового гуртка з архівознавства відбувся круглий стіл викладачів, здобувачів вищої освіти та стйкголдерів «Шевченкіана у фондах архівних та бібліотечних установ України», присвячений 210-й річниці від дня народження Тараса Шевченка. Учасниками засідання стали більше 35 здобувачів вищої освіти 1–3 курсів ОС «Бакалавр» спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Модераторами заходу були керівники гуртка доценти Людмила Божук та Тетяна Курченко. У вступному слові завідувачка кафедри історії та документознавства, професор Ірина Тюрменко наголосила на значенні творчого доробку Тараса Григоровича Шевченка в історико-культурній спадщині українського народу. Тарас Шевченко – видатний український поет, художник і громадський діяч XIX століття, який залишив невимірний слід у культурній спадщині України. Його твори, написані майже дві сотні років тому, актуальні й досі. Шевченко як патріот та видатний український поет і художник, є предметом вивчення у школах, університетах, академічних колах. Твори Тараса Шевченка перекладені більш ніж ста мовами світу, йому встановлено 1384 пам’ятники у різних країнах світу. Образ та творчість Шевченка постійно відтворюються та переосмислюються у різних контекстах, що дає змогу йому залишатися актуальним та сучасним у культурному житті. З вітальним словом до учасників семінару звернулися й в.о. декана факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Наталія Мельник, яка закцентувала увагу на унікальності Тараса Шевченка – письменника, художника, громадського діяча, українського пророка, який залишив нащадкам важливі послання, що стали для українців закликом до дій. Жваве обговорення учасників круглого столу викликала доповідь начальника відділу забезпечення збереженості та обліку фотодокументів Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву Людмили Касян «Аудіовізуальна шевченкіана ЦДАЕА: комплекс документів, присвячених життю та творчості Тараса Шевченка (тематика, типологія, шляхи репрезентації)». У виступі фахівця-архівіста прозвучала важлива думка про те, що кожне покоління створює свій портрет Шевченка, пропонує свою інтерпретацію його творчості. Виступ був наповнений конкретними прикладами, цікавим презентаційним матеріалом, де були представлені цифрові копії репродукцій прижиттєвих фотознімків Тараса Шевченка, поштових листівок початку ХХ ст. із зображеннями Кобзаря, фонозапис творів на слова Тараса Шевченка у виконанні Амвросія Бучми тощо. Неабияку зацікавленість викликали змістовні виступи студенток 3-го курсу Альони Пенської «Шевченкіана у фондах Національної історичної бібліотеки» та Ганни Тиргоале «Цифрові колекції Національного музею Тараса Шевченка – доступність та збереження спадщини». Пізнавальним був виступ доцентки Тетяни Курченко, присвячений реалізації проєкту Державного архіву Київської області «Київщина – земля Шевченкова».
У підсумковому обговоренні учасники круглого столу дійшли висновку – за понад півтора століття створена потужна Шевченкіана, яка стала об’єктом дослідження різних галузей гуманітарних знань, відтак у цьому процесі особлива роль належить і буде належати архівним і бібліотечним працівникам, головним завданням яких є збереження, примноження, забезпечення широкій громадськості умов рівного, нічим не обмеженого доступу до творчого спадку Великого Українця.
