Літературні студії

СТУДІЇ БУТИ!

Так засвідчило чергове  засідання Літературної студії 18 листопада 2024 р., що працює при україно-грецькому науково-культурному Центрі,  на яке завітала декан факультету ФЛСК Мельник Наталія Іванівна, яка має серйозні  напрацювання як у поезії, так і в прозі. Пані Наталя згадала свої юнацькі  студії  її вагомі настановчі слова були дуже доречними, їх запам”ятають студійці. Прозвучали і досить зрілі рядки вірша автора, який ще місяць тому, здається, навіть соромився читати свої перші віршовані спроби.  Данило Наконечний ( 4 курс факультету Міжнародних відносин) –  так звуть нашого першого студійця,  прагнув почути хоч і жорсткі, але доброзичливі зауваги наставника. Тому із вдячністю сприйняв допомогу, яку запропонувала студія – детальний критичний аналіз віршів. А вже нині запросив на засідання свого товариша, однокурсника , безсумнівно обдарованого поетичним даром Дмитра Ващенка.  Варто відзначити, молоді поети-початківці мають широкий всебічний аспект знань, цитують Ніцше та Сковороду, Шевченка, Бодлера, Стуса, Шекспіра, Симоненка… Тому і теми занять підбираю, як керівник студії,  ретельно, аби подати за годину-дві якнайбільше корисної інформації як із власного досвіду, набутого за роки роботи із обдарованою молоддю, так і з видань,  часописів різних років, що є цінним надбанням для нинішнього студентства. Окрім обов”язкового розгляду нових творів молодих авторів, необхідною є щораз нова тема для занять. Так опрацьовані поетапно основні віхи понять: “Поезія лише для поетів, а чи для людства? Її роль в житті кожного із нас.  Як гартувати  характер, удосконалюватись самостійно, виробляти навики прискіпливого рецензування власних творів, працювати до сьомого поту над удосконаленням їх, таким чином,  готуваючись до винесення власних творів на суд загалу, адже лише досконалі поезії можуть стати візиткою для входу в царину визнання, пошани та популярності.

   Наступні етапи не менш важливі:” Сформувати першу добірку в часопис, – альманах, газету. Перебороти страх перед виступом на широку аудиторію, адже письменники пишуть, аби їх слухали та читали. Важливі навики співпраці із видавництвом, де літератор має відстояти свої твори, зберегти їх  задум першотворення, доцільність епіграфів, зносок, світлин та ілюстрацій, назви розділів та книги в цілому. Але це вже – пізніше. Наразі, сьогоднішньою темою для розмови була поезія улюблених поетів,  і чи не стає  загрозою плагіату надмірне зачитування нею? Чи вирятовують епіграфи, взяті  цитатами із відомих творів, від переспівування їх? А як уникнути переспіву власних творів, повторів власних рим та образів?”

  Щоразу, аналізуючи нові вірші початківців, приходить відчуття що ось час настав, варто юного поета вже тепер направляти в інше русло, шукати нові форми вираження думок, почуттів, емоцій в поезії  різножанрової (елегія, сонет, рондель…) та  неримованої, аби звільнитись від кайданів рим та відчути політ душі у безкрайому обширі думки. Тут віддамо належне перекладачу із грецької, директору Центру Оксані Терещенко, яка майстерно перекладає сучасну неримовану грецьку поезію та прилучає до її принад обдарованих читців із студентів нашого університету. Отож, Данило Наконечний,  вже місяць потому, як відірвався від учнівства, створив свій перший шедевр, чудовий твір, що заслуговує бути тут надрукованим. Це перша публікація Данила, з чим його і вітаємо.