08 травня у День пам’яті та перемоги над нацизмом на базі кафедри історії та документознавства ФЛСК відбувся науковий круглий стіл з міжнародною участю «Документування, використання та поширення інформації під час війн: історична ретроспектива та виклики сучасності». Співорганізатором наукового заходу виступив Новий державний архів Литви на чолі з директором, магістром Danutė KONTRIMAVIČIENĖ.
З вітальним словом перед учасниками наукового заходу виступили декан ФЛСК доктор педагогічних наук, доцент Наталія МЕЛЬНИК та заступник декана з наукової, міжнародної діяльності ФЛСК кандидат педагогічних наук, доцент Анжеліка КОКАРЄВА, завідувач кафедри історії та документознавства доктор історичних наук, професор Ірина ТЮРМЕНКО.
Прологом до роботи круглого столу став виступ канадського режисера-документаліста Максима ХОМЕНКО, який розповів про історію створення документального фільму «Незламні», у якому йдеться про Україну під час війни, розв’язаною російським агресором. Учасники заходу мали можливість ознайомитися з фрагментом фільму, який готується до показу.
Спільну доповідь “The Act of 11 March and its road to the archives” підготували директор Нового державного архіву Литви Danutė KONTRIMAVIČIENĖ та аспірант Інституту історії, архівіст відділу зберігання й інформації документів Нового державного архіву Литви Pukėnas JOKŪBAS. У виступі Danutė KONTRIMAVIČIENĖ розкрила історію складного шляху до архівного зберігання Акту про незалежність Литви (11 березня 1990 р.) та заходи щодо його збереження під час вторгнення радянських військ на територію республіки в січні 1991 року.
Значення місії професії архівіста та роль документальної архівної спадщини у формуванні колективної пам’яті розкрила доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марина ПАЛІЄНКО у доповіді «Документування війни в контексті формування колективної пам’яті: історичний досвід та сучасні архівні практики». М. ПАЛІЄНКО проаналізувала наукові дослідження з ініціативного документування подій російсько-української війни, наголосила на особливостях документування війни в Україні, розкрила зв’язок між архівною документальною спадщиною та формуванням колективної пам’яті.
Тетяна ЄМЕЛЬЯНОВА – кандидат історичних наук, директор Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву в своїй доповіді «Експертиза цінності аудіовізуальних документів періоду російсько-української війни: вступ до проблеми» наголосила на перенасиченості віртуального простору інформацією, що вимагає нових підходів до впровадження сучасних принципів експертизи цінності документів. Також Т. ЄМЕЛЬНОВА розповіла про величезну роботу архівістів з документування аудіовізуальної інформації.
Доктор історичних наук, професор, директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Лариса ЛЕВЧЕНКО у доповіді «Документування оперативної діяльності центральних органів влади у ЦДАВО України як різновид ініціативного документування подій архівними установами в умовах сучасної російсько-української війни» розкрила заходи, які були прийняті в перший день війни для збереження українського Акту про незалежність, та висвітлила досвід з архівування оперативної інформації, розміщеної на сайтах 72 державних органів влади, у тому числі на сайтах 15 міністерств. Л. ЛЕВЧЕНКО наголосила, що така робота сприяла створенню літопису діяльності державних органів влади під час війни.
Доповідь Тетяни БЕВЗ – доктора історичних наук, професора, головного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України «Поштова марка як історичне джерело документування інформації в умовах війни» зацікавила учасників заходу історією української марки та її роллю у фіксуванні подій війни. Також Т. БЕВЗ наголосила, що марка є символом державності, чинником об’єднання українців зі світом, уособленням звитяг українських воїнів та формою передачі інформації про військову героїку нащадкам.
Практичний досвід, юридичні норми та комунікаційні інструменти, які застосовуються при комплектуванні фондів документами про російсько-українську війну висвітлила у доповіді «Комунікаційна складова моделі комплектування архіву в умовах війни» Валерія ПОКЛЯЦЬКА – кандидат історичних наук, начальник відділу формування НАФ аудіовізуальними документами Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву.
Доповідь «Досвід Франції з вивчення трансформації індивідуальної та колективної пам’яті про терористичний акт “13 листопада” 2015 року», яку виголосила доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Ірина ТЮРМЕНКО стосувалася трансдисциплінарної програми з дослідження впливу подій теракту 13 листопада 2015 року у Парижі на формування персональної та колективної пам’яті. І. ТЮРМЕНКО наголосила на унікальній методиці з вивчення слідів пам’яті, ролі соціальної та культурної пам’яті у формуванні національної ідентичності.
Порівняльний аналіз фіксації подій війни та їх представлення на сайтах державних установ України і Польщі здійснили кандидати історичних наук, доценти кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Людмила БОЖУК та Леся ХАЛЕЦЬКА у спільній доповіді «Документування подій російської збройної агресії 2022–2024 рр.: український і польський досвід».
У роботі наукового круглого столу взяли участь кандидати історичних наук, доценти кафедри доценти кафедри історії та документознавства ФЛСК НАУ Наталія БЕМ, Олег ЗАХАРЧУК, Олена ІСАЙКІНА, Тетяна КУРЧЕНКО, Яна ЧЕПУРЕНКО, Ольга ЮРЧЕНКО, старші викладачі Оксана ІЛЬКОВА, Жанна ПАСКАЛ.
Кафедра історії та документознавства щиро дякує всім учасникам круглого столу за участь у роботі наукового заходу та сподівається на подальшу співпрацю.
