18 травня 2023 р. на кафедрі історії та документознавства у рамках днів науки ФЛСК відбувся круглий стіл викладачів і здобувачів вищої освіти «Архіви сучасності: виклики та завдання». Науковий захід проходив на базі наукового гуртка з архівознавства під керівництвом доцентів Л.В. Божук та Т.Є. Курченко. Учасниками засідання стали здобувачі вищої освіти 1–4 курсів ОС «Бакалавр» і 1 курсу ОС «Магістр» спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». До роботи круглого столу долучились завідувачка кафедри історії та документознавства, професор І.І. Тюрменко, доценти кафедри Н.В. Бем, ОМ. Захарчук, О.А. Юрченко, старші викладачі О.Г. Ількова, Ж.В Паскал. Серед учасників круглого столу були й стейкхолдери. Запрошений гість – Коваленко Рена Яківна, головний спеціаліст відділу використання інформації Державного архіву Київської області виступила з цікавою доповіддю «Іскри та попіл польського Січневого повстання», яка супроводжувалася презентацією документів з фондів Державного архіву Київської області. Цікава й захоплююча доповідь наглядно проілюструвала титанічну роботу архівістів з пошуку, опрацювання, збереження та оприлюднення архівних ресурсів, що становлять історико-культурну спадщину українського народу. Відбулась захоплююча розповідь професіонала про документи, які висвітлюють маловідомі широкому загалу події польського повстання 1863 року, що зберігаються в колекції архіву. Хоча повстання польське, але воно вписане і в українську історію. По-перше, воно зачепило територію Правобережної України: повстанські загони діяли на Волині, на Поділлі, на Київщині. По-друге, політична програма польських повстанців не лише передбачала відновлення Речі Посполитої, але й перетворення її з федерації двох на федерацію трьох народів. Якщо раніше це була польсько-литовська держава, то 160 років потому керівники повстання виступили з програмою, яка передбачала, що має бути також руська, себто українська складова. Вони навіть запропонували герб нової Речі Посполитої на якому були зображені не тільки польський орел і литовський вершник, але й український Архангел Михаїл. Цілком зрозуміло, що виступ архівіста-практика викликав жваву цікавість студентів.
На обговорення круглого столу були винесені також актуальні проблеми збереження національної пам’яті архівами України шляхом оцифрування архівних ресурсів, створення ними електронних колекцій архівних документів, організації онлайн-виставок, використання інноваційних інструментів комунікації зі споживачами ретроспективної документної інформації. Змістовними і пізнавальними у цьому контексті були доповіді студенток 3-го курсу ОС «Бакалавр» Вікторії Бородатої та Аріани Васюхник.
Важливою темою обговорення учасників круглого столу стало й питання діяльності архівних установ України зі збереження Національного архівного фонду в умовах російсько-української війни 2014-2023 років. Зокрема, для архівних установ України першочерговими завданнями в екстремальних умовах стали: організація захисту працівників, евакуація фондів в умовно безпечні місця, оцифрування та публікація документів, реставрація пошкоджених документів та книг, складання реєстрів пошкодженого майна, документування воєнних злочинів російських агресорів, поширення інформації про злочини країни-агресора у сфері культури, розвиток партнерства тощо.
Цій актуальній тематиці присвятили свої виступи студентки групи ДК-321 Світлана Ніколаєнко, Аліна Педченко. Науково-обґрунтованою була доповідь Олесі Шелегеди «Перемогти і зберегти: роль архівів України у збереженні Національного архівного фонду», яку студентка завершила оптимістичним ствердженням, що праця українських архівістів показує любов до України та її культури і вона сильніша за страх. Тому ми обов’язково переможемо і збережемо наше культурне надбання!
